Поле "{field}" пустое или имеет неверный формат.
На сколько месяцев подписка?
Код проверки неверен
ПРОЦЕДУРА ЗВІЛЬНЕННЯ ЯК ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТЯГНЕННЯ
Просмотров
1154

Тетяна Сільченко,
юрист ЮФ FELIX

 

Коли немає іншого виходу, бо всі заходи впливу виявились марними, роботодавцеві залишається лише розпрощатись із працівником, що порушує трудову дисципліну. Міра крайня, але часто — єдино можлива.

 

Дисципліна працівника як фактор іміджу медичного закладу

 

Відомий радянський лозунг «кадри вирішують усе» і досі є справедливим. Чим більш кваліфікованими та дисциплінованими є працівники, тим кращим та вищим є рівень їх роботи, що, своєю чергою, формує сприйняття закладу чи організації сторонніми особами (пацієнтами, відвідувачами) в цілому. Для створення позитивного іміджу лікувального закладу значення має все, зокрема й дотримання працівниками дисципліни праці та її організації. Порушення медичними працівниками, наприклад, власного графіка прийому пацієнтів вже створює підґрунтя для негативного сприйняття закладу в цілому, оскільки запізнюючись, лікар «краде» чужий час.

 

Звільнення за порушення трудової дисципліни

 
Порушення дисципліни тягне за собою відповідальність, а грубе порушення — найбільш відчутний для працівника її вид — звільнення.


Хоча в суспільстві розповсюджена думка про те, що звільнити неугодного працівника дуже легко, вона далека від істини. Насправді, звільнення за порушення трудової дисципліни — це крайній захід, дуже складний та заформалізований з позиції трудового законодавства для реалізації його роботодавцем. Але все ж він можливий.

 

Види дисциплінарних стягнень

 

Нагадаємо, що Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП України) містить два види дисциплінарних стягнень:

  • догана;
  • звільнення за відповідними підставами (пункти 3, 4, 7, 8 ст. 40 та п. 1 ст. 41 КЗпП України).

 

Процедура звільнення як дисциплінарного стягнення

 
Доцільним є більш докладно визначити процедуру звільнення як дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни.


Необхідним є встановлення факту порушення трудової дисципліни. КЗпП України покладає на працівників обов’язок дотримуватись трудової дисципліни. Порушення цього обов’язку і є дисциплінарним проступком.

 

Принципи накладення дисциплінарного стягнення

 

Законодавчо визначені у статтях 148–150 КЗпП України принципи накладення дисциплінарного стягнення, зокрема й у сфері медичної діяльності, оскільки особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності саме медичних працівників у законодавстві відсутні. До них належать такі:


1) до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен вимагати від працівника пояснення у письмовій формі; при цьому відмова працівника дати пояснення не є перепоною для застосування дисциплінарного стягнення (про відмову у наданні письмових пояснень роботодавець складає відповідний акт);


2) строки застосування дисциплінарного стягнення становлять один місяць з дня виявлення порушення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці; при цьому дисциплінарне стягнення не може бути застосоване пізніше, ніж через шість місяців від дня його вчинення;


3) за кожне дисциплінарне порушення може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення;


4) при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника;


5) наказ (розпорядження) роботодавця про застосування дисциплінарного стягнення оголошується працівникові під підпис; у випадку застосування дисциплінарного стяг- нення у вигляді звільнення на виконання приписів ч. 2 ст. 47 КЗпП України роботодавець також повинен видати працівникові копію наказу про звільнення;


6) дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником в органах розгляду трудових спорів.

 

Підстави та правомірність звільнення


Підставами звільнення за порушення трудової дисципліни є пункти 3, 4, 7, 8 ч. 1 ст. 40 та п. 1 ст. 41 КЗпП України. У випадку незгоди працівника зі звільненням та оскарження звільнення, правомірність дій роботодавця встановлюється у судовому порядку. При вирішенні таких спорів суди спираються на позиції, що висловлені Пленумом Верховного Суду України у відповідній постанові (далі — Постанова Пленуму ВСУ № 9).

......

 

Статью в полном объеме читайте в №4/2014 г. журнала «Медична практика: організаційні та правові аспекти»

Добавить комментарий

Facebook
Пользователи

Комментарии | 0

Подписка на новости
Подпишись на рассылку новости по e-mail
Интервью
Олег Ковригин
«Британский офтальмологический центр»: международный опыт для украинских пациентов