автор:
Ганна Степанець,
юрист, керівник аналітичного відділу компанії «Дінай»
Крім кардинальних змін у сфері обкладання ЄСВ, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 р. №77-VIII вніс суттєві корективи і в трудове законодавство, спрямовані на легалізацію фонду оплати праці. Відповідних змін зазнали КЗпП, КУпАП та ККУ. Давайте розглянемо, що змінилося з 1 січня 2015 року.
Трудові договори
Виключено ст. 241 КЗпП, яка зобов’язувала роботодавців-фізосіб реєструвати трудові договори у службі зайнятості. Натомість згідно з оновленою ст. 24 КЗпП, тепер ВСІ роботодавці мають повідомляти про ВСІХ найманих працівників центральний органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування ЄСВ, тобто Державну фіскальну службу.
З 1 січня 2015 року вже діє норма, згідно з якою працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи без укладення наказу чи розпорядження вже не буде означати укладення трудового договору.
Трудові спори
Статтею 232 КЗпП встановлено, що районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди розглядають трудові спори за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи. Статтю 235 КЗпП доповнено нормою, згідно з якою при винесенні рішення про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладання трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, орган, який розглядає трудовий спір (тобто суд), одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у роз- мірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства ПДФО та суми ЄСВ за встановлений період роботи.
Але це далеко не вся фінансова відповідальність, яку передбачено оновленим Кодексом законів про працю...
Фінансова відповідальність за порушення законодавства про працю
Стаття 265 КЗпП змінилася до невпізнанності. Замість невиразного «Особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством», вона тепер може похвалитися багатством санкцій за конкретні дії чи бездіяльність.
Розпливчасте формулювання про відповідальність згідно із законодавством зали- шилася хіба що для посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винних у порушенні законодавства про працю (про це ми поговоримо далі).
А ось для юросіб та фізосіб-підприємців, які використовують найману працю, встановлено фінансові санкції (табл. 1).
Таблиця 1
Фінансова відповідальність за порушення законодавства про працю
| Порушення | Штраф |
|---|---|
|
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків
|
30-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2015 р.: 30 х 1218 грн = 36540 грн; з 01.12.2015 р.: 30 х 1378 грн = 41340 грн)
|
|
Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі
|
3-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент ви- явлення порушення (з 01.01.2015 р.: 3 х 1218 грн = 3654 грн; з 01.12.2015 р.: 3 х 1378 грн = 4134 грн)
|
|
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці
|
10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2015 р.: 10 х 1218 грн = 12180 грн; з 01.12.2015 р.: 10 х 1378 грн = 13780 грн)
|
|
Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище
|
розмір мінімальної заробітної плати (з 01.01.2015 р. — 1218 грн; з 01.12.2015 р. — 1378 грн)
|
Ці штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. До недавнього часу цим органом була Державна інспекція України з питань праці. Але постановою КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442 з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади замість Державної інспекції з питань праці та Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки було створено новий орган — Державну службу України з питань праці.
Для накладення штрафу за перший у нашій таблиці блок порушень (тобто 30 мінімальних з/п) згаданий вище центральний орган виконавчої влади не має здійснювати захід державного нагляду (контролю) — достатньо відповідного рішення суду.
Стягнення штрафів покладається на Державну виконавчу службу.
Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про працю
В новій редакції викладено ст. 41 КУпАП «Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці». Вона передбачає відповідальність для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності.
У порівнянні з попередньою редакцією, з’явилися санкції за повторні порушення, а також введено відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору тощо.
......
Статью в полном объеме читайте в №1/2015 г. журнала «Медична практика: організаційні та правові аспекти»
