Порядок ведення трудових книжок робітників, які працюють у фізичних осіб — підприємців, визначений пунктом 2.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України й Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58. Відповідно до вказаного наказу трудові книжки робітників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб — підприємців без створення юридичної особи, що використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг, зберігаються у працівників.

Виходячи з практичного досвіду фізичним особам — підприємцям при прийнятті на роботу кваліфікованих фахівців (медичних та інших) рекомендується робити копії освітніх, кваліфікаційних документів, а також трудових книжок нових працівників. Це необхідно для контролю, а також для підтвердження під час перевірок відповідності освітньо-кваліфікаційним вимогам і стажу роботи за фахом.

Також слід звернути увагу, що фізичні особи — підприємці роблять записи у трудових книжках працівників про прийом на роботу і звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмовими трудовими договорами, зареєстрованими в установленому порядку в державній службі зайнятості. Записи, внесені фізичною особою — підприємцем у трудові книжки працівників, підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, який зареєстрував трудовий договір, і затверджуються печаткою цього органу.

Вступаючи у правовідносини з пацієнтами при наданні платних медичних послуг необхідно пам'ятати, що пацієнт має багато прав і мало обов'язків. Більшість таких прав встановлена чинним законодавством, а деякі можна додатково закріпити за допомогою цивільно-правового договору в письмовій формі.

Відповідно до статті 34 Закони України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних розпоряджень або правил внутрішнього розпорядку установи охорони здоров'я, за умови, що цявідмова не загрожуватиме життю пацієнта і здоров'ю населення.

Але перш ніж скористатися будь-якою із цих двох підстав, Вам необхідно зібрати докази, що пацієнт справді порушував Правила внутрішнього розпорядку медичної установи або не виконував розпорядження лікаря. Зверніть увагу, що в Законі вказані саме розпорядження (тобто написані вказівки), а не усні рекомендації або поради. Правила внутрішнього розпорядку медичної установи мають бути затверджені окремим наказом по підприємству (організації), яке заснувало медичну установу. Факт порушення (неприхід на прийом, перебування у стані сп'яніння, образа персоналу) можна зафіксувати в актах, які підписують свідки (2 особи). Крім того, про грубість пацієнта під час спілкування з адміністратором можуть свідчити доповідна (службова) записка адміністратора, подана на ім'я керівника медичної установи.

Дострокове припинення відносин з пацієнтами часто відбувається при порушенні ним умов договору про надання медичних послуг. І в цьому випадку рекомендується скласти акт про порушення умов договору й повідомити пацієнта письмово (рекомендованим листом з повідомленням) про дострокове розірвання договірних відносин.