4 березня 2015 р. набрав чинності Закон України № 198-VIII, що вносить зміни до низки законодавчих актів, спрямованих на запобігання та протидію корупції.

Зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення поповнився статтею, що передбачає настання адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб Національного антикорупційного бюро України.

Так, ненадання інформації на запит посадових осіб Бюро, надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі, порушення строків її надання, повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація, каратимуться штрафом у розмірі від 4250 грн до 6800 грн.

Також Цивільний процесуальний кодекс України доповнено новою главою, що визначає особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх витребування. Відмітимо, що у цьому контексті термін «активи» означає грошові кошти або інше майно, а також доходи від них.

Такий позов може бути пред’явлено в інтересах держави прокурором до:

• 1) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої набрав законної сили обвинувальний вирок суду за вчинення корупційного злочину або легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
•  
• 2) особи, пов’язаної з особою, зазначеною у п. 1, юридичної особи, яка є власником (користувачем) майна, стосовно якого існують докази того, що воно отримано, або що ним користується чи розпоряджається (розпоряджалася) особа, зазначена у п. 1.

Суд визнає необґрунтованими активи, якщо на підставі поданих доказів не встановлено, що зазначені активи або грошові кошти, необхідні для їх придбання, були набуті на законній підставі.

Активи, визнані необґрунтованими, стягуються в дохід держави.

......

Статью в полном объеме читайте в №4/2014 г. журнала «Медична практика: організаційні та правові аспекти»